Польща: вибір між лібералами та консерваторами

7.10.2011

У неділю 9 жовтня в Польщі відбудуться чергові вибори до Сейму. Неодноразово доводилося бувати в якості неофіційного спостерігача на парламентських виборах у 2006 та органів місцевого самоврядування у 2007 роках. Чи змінився партійний розклад за цей період часу, спробую розповісти у цій короткій статті.

В першу чергу, варто зазначити, що основна боротьба точиться між ліберальною «Громадянською платформою» та націонал-консервативною партією «Право і Справедливість». Саме ці дві партії ворогують одна з одною останні сім років та відіграють основну роль в політичному житті країни.

Спробую коротко означити потуги кожної з партій, що претендують на проходження до Сейму Республіки Польща.

Громадянська платформа (Platforma Obywatelska)

ГП є ліберальною партією, хоча й входить до фракції Європейської народної партії у Європарламенті. Хоча її лібералізм дуже специфічний в контексті католицької та в своїй основі консервативній Польщі.

Партія, яку сміливо можна назвати владною, адже і президент і керівник уряду, а також керівники Сейму та Сенату, належать до цієї політичної структури. Саме ця політична сила несе повну відповідальність за подолання економічної кризи. Висуванець партії Броніслав Коморовський виграв президентські вибори у лідера ПіС Ярослава Качинського, рідного брата екс-президента Лєха Качинського.

Те саме стосується і останніх місцевих виборів, що відбулись у цьому році. Партія котролює переважну більшість органів місцевого самоврядування, включно з Варшавою. На вибори партію поведе прем’єр-міністр Дональд Туск, котрий заради своєї посади відмовився балотуватись і навпене виграти президентські вибори.

В принципі, будучи провладною, партія утримує лідируючі позиції і за останніми соціологічними опитуваннями отримає близько 32% голосів виборців.

Сайт www.platforma.org

Право і Справедливість (Prawo i Sprawiedliwość)

ПіС є типовою націонал-консервативною партією з певним націоналістичним та католицьким ухилом. В Європарламенті належить до фракції Європейських консерваторів та реформаторів.

Отримавши серйозний удар, пов’язаний зі смертю свого лідера, президента Польщі Лєха Качинського, партія змогла оговтатись і стати на ноги. Ще б трохи часу і його наступником міг стати рідний барт Ярослав, який ненабагато програв представнику ГП.

Наразі партія повністю поглинула електоральну базу колись потужних – націоналістичної «Ліги польськи родин» та популістської «Самооборони» та відповідно переорієнтувала на себе декількамільйонну аудиторію слухачів популярного «Радіо Марія».

Проблемою партії є те, що маючи постійну електоральну базу, вона не може її розширити, а опирається у більшості на жителів сільської місцевості, а також виборців східних теренів Польщі, особливо це стосується Люблінського та Підкарпатського воєводств.

Ще однією проблемою партії є проблема у виборі союзників, адже майже всі реальні політичні гравці відмовляються з нею співпрацювати, і, відповідно, плани про формування уряду залишаються лише планами. В свою чергу, конкуренти з «Громадянської платформи», займаючи більш помірковану позицію, можуть легко обрати партнера для створення коалції у майбутньому парламенті.

Партія може отримати близько 29% голосів виборців.

Сайт www.pis.org.pl

Союз Демократичної Лівиці (Sojusz Lewicy Demokratycznej)

Партія є спадкоємницею Польської об’єднаної робітничої партії, котра провадила Польщею протягом десятків років комуністичного минулого. Структура є типовою соціал-демократичною партією і в Європарламенті входить до фракції Прогрессивного альянсу соціалістів та демократів.

Партія, що була лідируючою в кінці 90-их та на початку 2000-их завдяки Олександру Кваснєвському, переживає важки часи. Відхід старшого партійного поколіня, постійні зміни у керівництві та пошук своєї електоральної ніші. Варто пригадати і розкол, який стався декілька років тому, коли з партії вийшов тодішній маршалок Сейму Марек Боровські з рядом депутатів та створив алтернативну партію «Польска Соціалдемократія».

Та все ж на минулих президентських виборах представник та водночас партійний лідер Грегор Неапрельські отримав третій результат 13,68% голосів виборців, що не могло не тішити партійців.

Очевидно, на цих виборах партія не тільки не дочекається лівого повороту, але й може суттєво зменшити свої результати, так як в останні тижні їхній рейтинг активно перебирає ультраліберальний Рух Палікота та внутрішні розбіжності, що дезорієнтують та розчаровують виборців.

Партія може отримати 8-10% голосів виборців.

Сайт www.sld.org.pl

Рух Палікота (Ruch Palikota)

Новостворена та нетипова для Польщі ультраліберальна та антиклерикальна партія, очолювана відомим бізнесменом та популістом Янушем Палікотом.

Сама партія виникла не так давно, після того, як за ряд образливих висловлювань з Громадянської платформи виключили її люблінського депутата та водночас горілчаного магната Януша Палікота. Той довго не думаючи почав створювати свій політичний рух, назвавши його своїм же ім’ям.

Ідеї руху опираються на специфічні та орієнтовані на молодіжний електорат цінності. Чого тільки варта пропозиція про легалізацію маріхуани, поширення відповідного гасла «Садити, курити та легалізувати!» та створення громадської ініціативи «Вільна конопля». Окремо варто відзначити антиклерикальний наступ цього руху, направланий проти Католицької церкви, яка попри свій авторитет в польському суспільстві не всіх задовільняє у зв’язку з надто консерватиною позицією, як то боротьба проти абортів чи гомосексуальних шлюбів.

З ким буде об’єднуватись Палікот та його колеги у новому Сеймі поки не зрозуміло, адже Право і справедливість та Громадянська платформа заперечують будь-яку можливість скласти коалцію з цим екстравагантним та неординарним політиком.

Партія може отримати 7% голосів виборців.

Сайт www.ruchpoparciapalikota.pl

Польска народна партія (Polskie Stronnictwo Ludowe)

Партія веде свою історію ще з комуністичних часів, будучи наслідником Об’єднаної народної партії. Опирається у своїй платформі на доктрину так-званого аграризму. У Європарламенті належить до фракції Європейської народної партії.

Одна з найстабільніших політичних сил сучасної Польщі, так як після створення у 1990 році щовиборів(?) попадала до Сейму, отримуючи у різні роки від 6,96% до 15,4% голосів виборців. Більшість виборців партії заангажовані у аграрній сфері, тому це типовий виборуць продиває у сільській місцевості..

На сьогодні ПНП творить коаліцію у парламенті з «Громадянською платформою», а лідер партії Вальдемар Павляк є міністром економіки та віце-прем’єром в уряді Дональда Туска. По всім даним партія зможе зберегти представництво у парламенті, але невідомо, чи зможе і надалі бути при владі.

Партія може отримати 5% голосів виборців.

Сайт www.psl.pl

Насамкінець зазначу свою особисту думку з приводу майбутньої коаліції в парламенті. Очевидно, серцевиною цього процесу буде «Громадянська платформа», яка скоріше всього стане переможцем виборів. Ще більш очевидним є те, що її молодшим партнером стане Польська народна партія, і, можливо, у випадку нестачі депутатів, «Союз лівих та демократів». Більше всього «Громадянська платформа» відмовиться від співпраці з «Рухом Палікота».

Навіть будучи другою, після «Громадянської платформи», «Право і справедливість» також буде мати на меті створення коаліції, але серед партнерів нікого не видно. Надто вже жорстку і непримиренні кампанію веде ПіС і проти діючої коаліції і проти соціал-деократів – колишніх комуністів і проти лібералів Палікота.

Отже, очевидно, поступальний рух Польщі у наступні чотири роки не зміниться, і його будуть очолювати представники партії «Громадянської платформа».

p.s. Зазначені дані соціологічного опитування CATI EXPRESS проведені 1-2 жовтня 2011 і реалізовані через MillwardBrown SMG/KRC.

Ігор Гузь, координатор Центру «Співпраця без кордонів»

Коментування: коментарів